— Свєта! От ми встановлюємо зв’язок між нашими Світами. Це дуже важливе діло і перспективи від нього неймовірні. Усі стануть офігенно духовними, високоморальними і науково розвиненими. Може нам можна потребувати у твоїх вищестоячих (чи вищесидячих?) Богів про які небудь льготи? Може там… тобі можна написати заяву на якусь… типу матЕрійну допомогу для мене? Наприклад, щоб я міг визивати дощ, коли потрібно, або вмикати вентилятор, коли у нас по графіку виключають світло? А бо щось таке? Ну, хоча б по літру молока в день за шкідливі умови праці, га?
— Вовчик, ти ж шуткуєш? Чи справді хворий?
— Ні, ну я розумію, що ви чудес не робите (які ви тоді у чорта Боги?), але щось на кшталт попрацювати з Планами і привести дощ у мій район, або хоч на Зарічний мікрорайон ти ж можеш, Світла Богинька? Шо, нє?
— Вовчик, я так розумію, що сорокаградусна жара поплавила трохи тобі мізки. Нічого, пройде.
— Але ж ви впродовж історії Землі втручалися у процеси життєтворення?
— Взагалі то , процес життєтворення був запрограмований з моменту Великого Вибуху.
— А ти ж казала, що Великого Вибуху не було.
— А що я скажу: з моменту, коли ми включили рубильник, щоб зробити у вас постійним Час. Великий Вибух — так для вас зрозуміліше.
— Добре. І що ви ні разу протягом історіїї не втручались після того… Великого Вибуху?
— Так, було кілька разів.
— Ага, наприклад, коли вимерли динозаври?…
— Так, нам довелось знищити на Землі динозаврів.
Так злі Боги-Творці розправилися з бідними Динозавриками
— Чому, Свєта?
— Тому що Життя створювалось для того, щоб в результаті Еволюції на Планеті Життя сформувався вид, наділений Свідомістю.
— І цим видом мали стати хтось з динозаврів?
— Так. Розрахунок від початку був на рептилій. Але розвиток і Еволюція показали, що ця теорія була тупікова. Ми не врахували те, що невтримний потяг до споживацтва може перекреслити потяг до розумового розвитку. Травна гілка, якою керував мозок виявилась більш потужнішою, так би мовити за розумову гілку. Динозаври перестали розвиватися у розумовому плані і переключились на…
— “Жрать, срать, ї*атись”, як говорив один мій знайомий… професор біолог.
— Вовчик… хіба так можна? Ти ж хороший хлопчик! Тож, достаток у рослинній їжі виявився не допоміжним, а, скоріше стримуючим чинником для розумового розвитку. І наші рептилії жерли, як не в себе, росли, як не з себе і нічого більше не бажали…
— Обалдіти! Щось мені це нагадує і людський розвиток, що переходить у Еволюцію Спожривацтва.
— Так, але про все по порядку, Вовчику. В усіх без винятку життєвих формах закладений інстинкт споживання. Але ми з ним сильно прорахувалися. І деякі тут Духи (або ж Боги у вашому тлумаченні) навіть понесли відповідальність за свою недбалість і недорахунки.
— Що, їх скинули у Геєнну Вогняну, у Преісподню?
— Ні, що у вас за ідіотські фантазії? а ще Сапієнсами називаєтесь. Їх стан переписали… ви б сказали “обнулили”. Але це не шкідливо і не боляче… і ти знову збиваєш мене з теми.
— Так-так, вибач… Ти ж розумієш, що це цікава деталь. Та тут всі офігіють, коли я розповім, що нас створювали з десяток Богів, наче у якомусь виробничому цеху…
— Не офігіють, Вовчик. Навіть лайк за фантазію не поставлять. Тішся тим, що ти сам знаєш. Ти ж цього хотів?
— Так, Свєта. Більше за все я хотів дізнатися… і зовсім не думав, що буду про це всім розповідати. Хоча можливо, більше, ніж знання, я хотів, щоб ти не покинула мене, моя Мертва Принцеса.
— Ой, щаз розплачусь:)… Добре, не відволікайся. Врешті, ми протьохкали з інстинктом споживання живих організмів, причому усіх…
— Тобто, і ми, примати маємо той же нездоровий інстинкт спожривацтва?
— Так. А до того ж поява у вас хижих плотоядних видів стала результатом саме прорахунків, а не запланованого розвитку.
— Тобто, хижаків що? не мало бути?
— Так, навіть такого поняття, як харчовий ланцюг не закладалось у проект…
— Часник. Проект “Часник”…
— Чому “Часник”
— Щоб ніхто не здогадався… Свєта, не тупи.
— А, зрозуміла. Вовчик зараз намагається блиснути своєю дотепністю, назвавши Проект Духовного Світу в якому ми створили Фізичний Матеріальний світ, встановивши в ньому вимір Час постійним значенням…
Так за версією Вовчика виглядає Всесвіт (-Свєта, взагалі то це була метафора!)
— От хіба моя назва не коротенька, зрозуміла і дотепна?… “Часник” замість отої галіматьї, що ти щойно провіщала?
— Ладно, хай буде “Часник”. Взагалі, те що споживчий інстинкт у… Часнику вийде з-під контролю, ніхто не очікував. Були навіть думки, щоб завершити проект, але на них не пристали. Але робити було щось треба, бо ніякою свідомістю у Часнику і не пахло…
— А-а-а, Свєта! Це ж нада! Свєта пожартувала в моєму стилі: “у Часнику і не пахло”. А чим пахло у Часнику, Богинька Дізель-Шоу.
— Твоїми шкарпетками несе аж по всій Подушці, а не тільки в Часнику… Тобі аби приколюватись, а тут все серйозно. А що, раптом нам знову доведеться учинити щось, типу того, що з динозаврами. Тоді ми мусили підкоригувати деякі Плани, насправді сотні тисяч Планів і на Землю прилетів метеорит і знищив 99 відсотків видів живих організмів, якщо рахувати живою вагою. (Так, Вовчик, я знову пожартувала, а то зараз почне “А-а-а! Ха-ха!!! Свєта пожартувала!”) А вижили лише деякі підводні і підземні види. Серед них було незграбне дещо створіння, що годувало молоком і мало смішний писок. Але довелося працювати з тим, що є, і цього пацючка обрали для розвитку і почали підтримувати його еволюцію.
Кінодонт — предок усіх ссавців.
— Що значить “підтримувати”? Хіба все не йде сліпим еволюційним шляхом?
— Для вас він може здатися, але повір мені… і Дарвіну, якого можу запросити прочитати лекцію про його уточнену Теорію Еволюції, якщо б Еволюція була сліпа, то знадобилося б у сотні раз більше часу, щоб з’явилися перші ознаки свідомості у тварин.
— Що, у вас Час — це також гроші?
— Ні, щоб підтримувати Час постійним, як в Часнику — це величезна Енергія. А некерована Еволюція — це марнотратство Енергії.
— А! Пойнятно… Майже…
Далі буде...
